На засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування було розглянуто питання щодо можливої ліквідації Державного агентства водних ресурсів України. Згідно з пропозицією, його майно, функції та повноваження мають бути передані новоствореному органу — Державному агентству з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Комітет одноголосно не підтримав таке рішення. Причини — комплексні, але мають спільну суть: реформа не відповідає ані європейському законодавству, ані сучасним екологічним підходам, а також ставить під загрозу виконання міжнародних зобов’язань України.
1. Конфлікт інтересів між екологією та господарством
В Європейському Союзі чітко розмежовується управління водними ресурсами та меліорація. Перший напрям спрямований на збереження екологічного стану вод, другий — на господарське їх використання. Об’єднання цих функцій в межах одного органу створює конфлікт цілей і прямо суперечить Водній рамковій директиві ЄС.
2. Відхід від інтегрованого управління водними ресурсами
Імплементація Водної рамкової директиви вимагає басейнового підходу — тобто управління водами за межами адміністративних кордонів, з урахуванням інтересів екології, населення та економіки. Злиття водних і меліоративних функцій зменшує пріоритетність екологічної складової, підриваючи основний принцип інтегрованого управління.
3. Ризики невиконання міжнародних зобов’язань
Україна взяла на себе обов’язок повноцінної імплементації Водної рамкової директиви та Директиви з повеней. Об’єднання водного управління з господарськими функціями загрожує відкатом у виконанні цих зобов’язань, адже меліорація, як правило, орієнтована на короткостроковий ефект, а не довгострокову екологічну стабільність.
4. Підрив європейських природоохоронних стратегій
На фоні європейського курсу на відновлення водно-болотних угідь, Україна ризикує повернутися до застарілих підходів осушення і зарегулювання річок. Це суперечить і Стратегії ЄС з біорізноманіття до 2030 року, і новій Директиві про відновлення природи, і загалом курсу Європейського зеленого курсу (Green Deal).
5. Втрата прозорості та ризики корупції
Злиття різних функцій у межах одного органу — це не лише системна плутанина, а й зниження прозорості, що відкриває можливості для зловживань і корупції. Це викликає сумніви у міжнародних партнерів і донорів, які очікують чіткої підзвітності у сфері охорони довкілля.
6. Негативний сигнал для ЄС
Європейський Союз очікує, що Україна буде чітко дотримуватися acquis communautaire — зобов’язань, які країна бере на себе в межах процесу євроінтеграції. Пропозиція об’єднати функції управління водними ресурсами з меліорацією може бути сприйнята як відхід від європейських стандартів, що погіршує позиції України у переговорах щодо членства в ЄС.
Висновок
Рішення про ліквідацію Державного агентства водних ресурсів:
- суперечить принципам Водної рамкової директиви ЄС;
- підриває екологічний баланс та стратегічну природоохоронну політику;
- ставить під загрозу виконання міжнародних зобов’язань України;
- демонструє відхід від євроінтеграційного курсу.
Право громадян на чисте і безпечне довкілля має бути беззаперечним пріоритетом держави. Це не може бути предметом експериментів або кулуарних рішень, які суперечать європейському вектору розвитку України.