22 серпня за ініціативи та під головуванням народної депутатки України, голови підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття та природно-заповідного фонду Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Юлії Овчинникової, відбулася відкрита нарада у форматі діалогового майданчика. Темою обговорення став стан дотримання законодавства та запобігання корупції при веденні лісового господарства в Україні.
Захід зібрав представників державних органів, правоохоронних структур, народних депутатів, громадських організацій та експертного середовища для обговорення стану дотримання законодавства у сфері лісового господарства, протидії корупції, збереження пралісів та впровадження екологічних стандартів відповідно до права Європейського Союзу.
Однією з головних тем стало реагування на зростаючі випадки правопорушень у лісовій галузі, які активізувалися в умовах воєнного стану та організаційної реформи галузі. Представники спеціалізованої екологічної прокуратури поінформували про результати резонансної операції під назвою «День Лісу», в межах якої було викрито злочинну схему з фальсифікації електронного обліку деревини, що відкривала «тіньовим» потокам доступ до офіційної біржової торгівлі. Після викриття цієї схеми до легального ринку вийшли обсяги деревини, що раніше не фіксувалися — орієнтовно 70% від усіх продажів. Зросла кількість підозр, серед яких чимало стосується саме посадовців державного підприємства «Ліси України».
Національна поліція повідомила про зростання кількості виявлених правопорушень у галузі — приблизно на 10% порівняно з попереднім роком. При цьому ключову роль у викритті організованих злочинних угруповань відіграють підрозділи карного розшуку на місцях. Державне бюро розслідувань також навело показові цифри: з початку року встановлено понад мільярд гривень збитків, притягнуто до відповідальності близько 300 осіб, а у справі щодо екскерівника ДПЛУ, через її масштаб, було передано матеріали до НАБУ.
З боку Бюро економічної безпеки була акцентована проблема контрабанди лісоматеріалів. Лише за сім місяців 2025 року було повідомлено про підозру 11 особам, а ще 13 проваджень скеровано до суду. Значні ризики ідентифіковано також у сфері побічного лісового користування — дикорослі, ягоди, гриби, — загальні обсяги виявлених втрат сягнули майже 300 млн грн.
Окремо учасники обговорили стан охорони пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Було зазначено, що в Україні досі існує багато перешкод для визнання ділянок пралісами, серед яких — залежність процедури погодження від постійного лісокористувача, відсутність строків розгляду, затягування або відмови в присвоєнні охоронного статусу. Прозвучала критика на адресу чинної методики, затвердженої наказом Міндовкілля №161, яка потребує змін. Представники прокуратури підкреслили, що така ситуація створює правову невизначеність і дозволяє рубки навіть на потенційних пралісах.
Громадські організації підкріпили це реальними кейсами: ГО «Лісова ініціатива і суспільство» повідомила, що в межах п’ятирічного моніторингу було охоплено понад 4 мільйони гектарів лісів, виявлено понад 400 порушень, з яких 80 — незаконні рубки. За їхніми оцінками, тенденція до зменшення масштабів незаконних рубок, яка спостерігалася раніше, у 2023 році знову змінилася на протилежну.
Окрему увагу приділили проблематиці використання сервітутів для видобутку корисних копалин на лісових землях. Як зазначили представники ГО «Екологія-Право-Людина», ця практика фактично дозволяє обходити процедуру зміни цільового призначення земель, що призводить до знеліснення, втрати гідрологічних режимів і рекреаційного потенціалу, а також — до значних бюджетних втрат через занижені платежі. Прозвучали конкретні приклади: кар’єри поблизу Харкова, піщані розробки в зелених зонах, спроби будівництва на територіях, які формально залишаються землями лісового господарства.
Також були обговорені виклики, пов’язані із забезпеченням прозорості біржової торгівлі деревиною, ризиками «санітарних» рубок на здорових ділянках, а також практикою «дроблення» площ задля уникнення проходження процедури оцінки впливу на довкілля. Експерти та депутати наголосили на важливості збереження європейських стандартів ОВД як інтеграційного зобов’язання, і виступили проти спроб внести зміни до ОВД у рамках законопроєкту про ринок деревини.
Водночас було відзначено і позитивні зрушення: повноцінне впровадження цифрового обліку деревини, пілоти з супутникового моніторингу, цифровізація лісорубних квитків, оцифрування матеріалів лісовпорядкування більшістю користувачів. Наголошено на необхідності термінового внесення меж лісових ділянок до Державного земельного кадастру і синхронізації з лісовим кадастром.
Проблематика лісу — одна з найскладніших і водночас стратегічно важливих для України, особливо в умовах воєнного стану. Сьогодні ми не просто зафіксували наявні виклики — ми створили майданчик, де лунають не лише проблеми, а й рішення. Наше завдання — синхронізувати дії парламенту, виконавчої влади, правоохоронних органів і громадянського суспільства. Бо йдеться не просто про дерева, а про екологічну безпеку, довіру громадян до держави, про право кожного українця на чисте і безпечне довкілля.
За результатами зустрічі домовлено до 1 вересня 2025 року зібрати письмові пропозиції учасників у чотирьох напрямах: протидія незаконним рубкам, імплементація антикорупційних рекомендацій, охорона пралісів, вдосконалення регулювання ринку деревини та ОВД. Також анонсовано закрите засідання для розгляду конкретних кейсів та ініціатива проведення спільних слухань за участі екологічного, антикорупційного й економічного комітетів.
Нарада засвідчила високий рівень взаємодії між органами влади, парламентом, правоохоронною системою та громадськістю.
Усі сторони погодилися з необхідністю системного оновлення нормативної бази, посилення прозорості лісовпорядкування, належного контролю та євроінтеграційної відповідальності. Учасники наради подякували народним депутатам, правоохоронним органам і громадським активістам за ініціативність, злагоджену роботу та готовність до подальших дій.