Ефективна політика щодо гендерної рівності та розширення можливостей жінок призвели до збільшення участі жінок у політичному житті, на керівних посадах у бізнесі, а також у науково-дослідній та інноваційній діяльності. Зараз ми щиро радіємо, що в європейських країнах є кілька жінок-президентів. Втім, як підкреслюється у звіті, все ще бракує участі недостатньо представлених груп у прийнятті політичних та громадських рішень.
Під недостатньо представленими маються на увазі:
– жінки з інвалідністю;
– молоді жінки;
– жінки з імміграційним походженням;
– жінки, що належать до меншин;
– жінки корінного населення;
– жінки, що проживають в селах;
– жінки з низьким соціально-економічним походженням.
Насправді кожна з цих груп має різні соціальні та культурні ситуації, різні стереотипи, але результат однаковий – дискримінація, культурні чи формальні бар’єри, високий рівень суджень за їхньою “недопредставленістю”, але не оцінка за вміннями чи знаннями. Мови ненависті та домагань, особливо у відкритому медіа-просторі, може відштовхнути їх від соціальної та політичної участі. Насамперед, на жаль, завжди існує стереотип.
Участь жінок та дівчат у всьому їх різноманітті у прийнятті політичних та громадських рішень надішле потужний сигнал про визнання важливості інклюзивних спільнот, збільшить представницькість та зміцнить легітимність та актуальність рішень. Ми підтримуємо цей звіт, а також численні зусилля, положення та рекомендації щодо гендерної рівності, прийняті Асамблеєю.
Звіт рекомендує низку прикладних практик для забезпечення та збільшення участі недостатньо представлених груп, але, на мою думку, три з них мають пріоритет: освіта, доступність та політика.
1. Освіта: більш інклюзивна освіта та навчання, програми наставництва для недостатньо представлених груп, а також просування внеску жінок в історію та політику як зразки для наслідування шляхом включення відповідної інформації до навчальних програм – норма керівництва лише для чоловіків повинна бути поставлена під сумнів, також в освітніх програмах та освітній політиці.
2. Інвестування у доступність та створення належних умов – це дуже важливо, і нерідко занижується. Жінки, особливо недостатньо представлені, потребують суворих заходів підтримки.
3. Політика: гендерно-чутлива, інклюзивна політика протидії насильству та боротьбі з дискримінацією. І цю політику та дії слід здійснювати на всіх рівнях соціальної та політичної стратифікації, починаючи з інституційного рівня. Ми також повинні використовувати наші політичні та фінансові інструменти для реалізації Стратегії Ради Європи щодо гендерної рівності на 2018-2023 роки та побудови більш інклюзивної та доброзичливої політичної культури.