Офіційна заява про неприпустимість маркування екологічних активістів, а також їх переслідувань або утисків у будь-якій формі.
На превеликий жаль, сьогодні у нашій країні ми спостерігаємо таке ганебне явище, як маркування екологічних активістів екотерористами. Навішування ярликів «екотероризм», «екорейдерство», «псевдоекологи», «терористи», «рекетири», «рейдери», «угруповання» та інші ганебні ярлики відносно громадян та громадських організацій, які використовують мирні та законні засоби для захисту довкілля та своїх прав – є неприпустимим для будь-якої цивілізованої країни.
Сьогодні представники громадськості виконують надзвичайно важливу роль у захисті довкілля та розвитку екологічної свідомості громадян – беруть участь в процедурі оцінки впливу на довкілля, звертаються до контролюючих органів чи в судові інстанції для захисту своїх екологічних прав, влаштовують мирні протести проти будівництва та експлуатації екологічно небезпечних об’єктів, піклуються про біорізноманіття, беручи участь у створенні об’єктів природно-заповідного фонду та борючись з браконьєрством.
Подібне маркування є небезпечним для життя та здоров’я екологічно свідомих представників громадськості. За аналізом МБО “Екологія-Право-Людина” лише у 2021 році екологічні активісти, журналісти та прості громадяни понад декілька десятків разів ставали жертвами фізичного насильства через публічні виступи щодо захисту своїх екологічних прав. Випадків погроз активістам та їх родинам, знищення майна та інших видів морального, матеріального та психологічного тиску було ще більше. Важливо розуміти, що це лише ті випадки, які висвітлювалися пресою, а скільки ще їх залишилось у тіні – невідомо.
Це суспільно небезпечне явище широко критикується також представниками Ради Європи та ООН:«Ситуації, коли захисників екологічних прав свідомо висміюють, над ними знущаються, маргіналізують, порівнюють з екстремістами та дають принизливі ярлики, такі як «екотерористи» все ще мають місце у деяких країнах. Деякі уряди та підприємства вдаються до образливих і стигматизуючих кампаній, щоб ізолювати активістів та зробити напади на них більш виправданими для широкої громадськості», – Дуня Міятович, Комісар Ради Європи з прав людини.
«За свою невпинну роботу з розширення прав та можливостей громад та захисту екосистем, захисників навколишнього середовища вбивають приголомшливу кількість. Вбивство – не єдиний спосіб переслідування захисників довкілля; на кожного вбитого припадає від 20 до 100 осіб, які зазнали переслідувань, незаконно та законно заарештованих та притягнутих до суду за наклеп, серед інших видів залякування», – Джон Нокс, колишній Спеціальний доповідач ООН з прав людини та навколишнього середовища.
Наразі європейські країни та міжнародні організації вживають заходів для викорінення подібного явища. Зокрема, в межах Оргуської конвенції, яка була ратифікована Україною ще у 1999 році, було створено спеціальний інструмент – механізм швидкого реагування, основна мета якого – оперативно реагувати на випадки покарання, переслідування або будь-яких утисків тих, хто прагне реалізувати свої процесуальні екологічні права. Відповідно до статті 3.8 Оргуської конвенції: «Кожна із Сторін забезпечує умови, аби особи, які здійснюють свої права відповідно до положень цієї Конвенції, не підлягали за свою діяльність покаранню, не зазнавали переслідувань або утисків у будь-якій формі». Тобто ми, як країна, яка ратифікувала Оргуську, також маємо забезпечити такі умови.
Враховуючи все вищезазначене, я звертаюсь до Генерального прокурора Ірини Венедиктової та Голови національної поліції України з проханням брати під особистий контроль випадки насильства та тиску на екоактивістів для забезпечення їх безпеки та безпеки їх родин, а також попередження і перешкоджання утискам екологічних прав громадян.На фото лише деякі із зафіксованих випадків насилля та тиску на екоактивістів.