Європейська Комісія оприлюднила черговий Звіт про розширення ЄС, у якому Україна отримала найкращі оцінки від моменту набуття статусу кандидата. Особливо важливим став розділ «Довкілля та зміни клімату» (Кластер 4): попри те, що загальний рівень інтеграції залишається недостатнім, Єврокомісія відзначила «добрий прогрес» за минулий рік — найвищий показник за три роки. Це є визнанням системної роботи державних інституцій, парламенту та екологічної спільноти над захистом довкілля навіть у воєнний період.
До ключових досягнень України ЄС відніс ухвалення рамкового Закону «Про основні засади державної кліматичної політики», що узгоджується з європейською ціллю досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Відновлено систему моніторингу парникових газів та затверджено план створення національної системи торгівлі квотами на викиди. Прийнято Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», який імплементує Директиву 2010/75/ЄС та формує основу для видачі інтегрованих довкіллєвих дозволів. Серед значущих кроків також — Національний план управління відходами, затверджені правила експлуатації та рекультивації полігонів, а також стратегія реформування державного екологічного контролю. Окремо відзначено роботу спеціалізованої екологічної прокуратури у сфері притягнення до відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.
Європейська Комісія наголосила, що Україна послідовно рухається вперед у гармонізації екологічної політики попри війну, та залишається серед країн, які демонструють реальні кроки до членства в ЄС. Водночас звіт визначає й завдання, які потребують виконання у найближчій перспективі: ухвалення стратегії збереження біорізноманіття, узгодження законодавства у сфері охоронюваних природних оселищ, забезпечення повноцінного застосування СЕО та ОВД для всіх відповідних проєктів і планів, а також подальша реформа екологічного контролю.
У документі також зафіксовано низку занепокоєнь, які потребують уваги. Йдеться про факти будівництва в природоохоронних територіях, ризики корупції у лісовому та надровому секторах, а також про повторне застереження — уже другий рік поспіль — щодо неприпустимості нових виключень із процедури оцінки впливу на довкілля. Незважаючи на це, у парламенті з’являються ініціативи щодо скасування ОВД у лісовій галузі, зокрема законопроєкт №13227-д «Про ринок деревини». Такі кроки Єврокомісія оцінює як несумісні з євроінтеграційним курсом. На засіданні профільного комітету минулого тижня було ухвалено позицію щодо необхідності збереження ОВД у лісовому секторі.
Звіт Європейської Комісії підкреслює, що євроінтеграція — це шлях відповідальності перед природою, громадянами та майбутніми поколіннями, а екологічна політика залишається одним із ключових критеріїв готовності України до членства в Європейському Союзі.