Комітет з питань екологічної політики та природокористування прийняв рішення рекомендувати головному Комітету відхилити законопроєкт №7689 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».
Даний законопроєкт викликав занепокоєння як серед народних депутатів України, так і широкого кола громадськості. Як зазначається у пояснювальній записці до законопроєкту, останній розроблено з метою забезпечення подальшого здійснення реформ щодо дерегуляції та створення сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні. Однак сумнівним засобом для досягнення дерегуляції є запропоноване скасування лише 17 з 86 дозвільних документів, передбачених Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», 10 (!) з яких стосуються захисту довкілля та його компонентів:
При цьому у пояснювальній записці до законопроєкту не зазначаються підстави для такого пониження рівня захисту довкілля по кожному з документів дозвільного характеру.
Не витримують критики аргументи про те, що відсутність порядку видачі дозволів або обмежена кількість звернень за їх отриманням обґрунтовує необхідність скасування їх видачі у сфері захисту навколишнього природнього середовища, зокрема надані обґрунтування Державною регуляторною службою: «Протягом останніх 4 років (як ведеться статистика ДРС) не видано жодного дозволу» про дозвіл на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України, дозвіл на проведення наукових експериментів над тваринами, дозвіл на утримання диких тварин у неволі цілях, дозвіл на проведення заходів із залученням тварин тощо.
Крім того, законопроєкт не містить достатніх і завершених механізмів реалізації його положень, як того вимагає конституційний принцип правової держави, що не узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України щодо визначення способу здійснення повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами виключно Конституцією та законами України. Зокрема, його норми не містять зміни до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», Закону України «Про ветеринарну медицину», Закону України «Про Червону книгу», Кримінального кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення Україні тощо, що робить механізм його реалізації незавершеним, а законопроєкт таким, що містить прогалини у правовому регулюванні певних суспільних відносин. Не вносяться зміни до ст. 31 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якою до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти і науки, у сфері захисту тварин від жорстокого поводження віднесено видачу дозволів на проведення наукових експериментів над тваринами.
При підготовці законопроєкту не враховані втрати бюджету за ненадходження сплати мита за видачу дозволів, оскільки у пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що реалізація Закону не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів.
Виходячи з викладеного, можна дійти висновку про те, що відміна дозволів без попереднього врегулювання сфери їх дії призведе до послаблення захисту екології та тварин в Україні, а також до:
1) порушення міжнародних зобов’язань України у сфері охорони навколишнього природнього середовища;
2) збільшення випадків залишення диків тварин напризволяще внаслідок їх неконтрольованого розмноження та утримання, та іншого жорстокого поводження з ними;
3) контрабанди охоронюваних видів флори та фауни;
4) відсутності захисту від жорстокого поводження експериментальних тварин та значне збільшення випадків жорстокого поводження з ними;
5) зниження рівня моральності й гуманності суспільства.
Окремо хочу зазначити, що наразі до мене як до співголови МФО «Гуманна країна» надходять чисельні звернення щодо порушення правил утримання диких тварин у неволі, незаконного утримання приватними особами диких тварин, зокрема пум, левів, ведмедів, леопардів та інших диких тварин, незаконного розведення диких тварин, зокрема ведмедів з подальшим продажем ведмежат. Ми разом з зоозахисниками реагуємо на подібні ситуації, звертаючись до Національної поліції України та Державної екологічної інспекції України для перевірки законності утримання та розведення диких тварин. У випадку, якщо б Міндовкілля видавало відповідні дозволи, попередньо перевіряючи можливість забезпечення умов утримання диких тварин особами, які бажають їх утримувати, то можна було б запобігти вищезгаданим численним порушенням.
@Copyright 2020. Всі права захищено