Їхні наслідки не є випадковими чи побічними — вони прогнозовані й матимуть вплив на людей, міста та екосистеми протягом багатьох років.
Атаки на об’єкти підвищеної екологічної небезпеки — порти, енергетичну інфраструктуру, резервуари з паливом та рослинними оліями — призводять до масштабного забруднення води, ґрунтів і прибережних територій.
Після російського удару по порту «Південний» тисячі тонн соняшникової олії потрапили у довкілля. Узбережжя вкриті масляною плівкою, фіксується загибель птахів, страждають прибережні та морські екосистеми.
В умовах затоки забруднення не розсіюється, як це могло б відбуватися у відкритому морі, а накопичується та знову повертається до берега, що багаторазово посилює екологічну шкоду.
Наслідки таких ударів не є локальними чи короткостроковими. Йдеться про:
Паралельно з питанням міжнародної відповідальності існує блок невідкладних завдань, які мають виконуватися негайно. Подібні екологічні катастрофи потребують об’єднання зусиль державних служб, місцевої влади, екологів, науковців, волонтерів, бізнесу та громад.
Ключові пріоритети:
Екоцид має отримати належну міжнародну правову оцінку. Росія повинна нести відповідальність не лише за воєнні злочини проти людей, а й за злочини проти довкілля.
Фіксація екологічних злочинів, їх системна документалізація та передача матеріалів до міжнародних інституцій є необхідною умовою справедливості та майбутнього екологічного відновлення України.
@Copyright 2020. Всі права захищено